"Як нині напитисі горівки, а завтра содової - попустить. А бромова на нерви помагає" - як живе курорт "Східниця" на карантині
- Трускавець ми відмінили, хоч років з 20 туди їздили. Чоловік возив аналізи тамтешньої води в лабораторію. Виявилась далекою за мінерально-хімічними властивостями від східницької, - каже 60-річна світловолоса киянка Галина Коржанівська. Зустріли її у центрі бальнеологічного курорту "Східниця", що за 20 кілометрів від Трускавця і Дрогобича, та за 100 від Львова. Питаємо дорогу до місцевих мінеральних джерел. Селище міського типу із населенням 2,5 тисяч жителів має площу 735 га. Розташоване поміж гірських перевалів на висоті 600-900 метрів над рівнем моря. Курортом вважається з 1976 року. На території Східницького родовища мінеральних вод налічується 38 джерел і понад 17 свердловин з різним фізико-хімічним складом. Тут лікують захворювання обміну речовин, органів травлення та сечовивідних шляхів. - Паралельною вулицею осьо спускаєтеся кілометрів 2 може, то там буде обладнане джерело "3". А трохи далі вбік у лісі джерело "18". Ще новий бювет в том году построїли. Зовсім близько пів кілометра в протилежний бік, - розповідає. - Роками їздимо, і моря не треба. Ні з печінкою, ні з почками проблем не маю. Чоловік 15 років з діабетом, то майже не відчуває його. У великих санаторіях є лікарі-терапевти, ультразвук. Приписують, скільки води пити. Я свою норму вже знаю "Содової" грам 150 на день для кишечного тракта і "Нафтусі" , від камнів у нирках, для жовчі хароша вона. "Нафтусі" можна і побільше пити. 21 день отдихаєм і весною во время строгого карантина тут були. А зимою по "Новій почті" звідси воду замовляєм на сайті.- Не боїтеся новий вірус підхопити далеко від дому? - А шо ж його бояться тут? Воздух, ліси, людей мало. То в Києві скорше набратись обидва зяті в бізнесі. Але ми бережемся. Обом за 60 вже. В ресторани, на масажі не ходим, хоч їх на кожному кроці тут настроїли. Гуляємо тільки, піднімаємось на холми, що починаються від джерел, - розповідає жінка. - Які тут ціни на відпочинок? - Ми в "Фортуні" остановились. Задоволені, четвертий раз приїжджаєм. Цього разу господиня обіцяла взяти з нас не 1400 за сутку, а зі знижкою 1200. Номер з удобствами. Полотєнца, постінь часто міняють. Входить трьохразове пітаніє з меню на вибір. На сніданок каші на молоці і на воді, блінчики, сирники, омлет з тєфтєлями. В обід можна вибрати борщ або суп. Гарнір до цього із м'ясом по-гуцульськи чи рибою, або банош дають. Салат обов'язково на обід і на ужин. Ще тортік чи пірожок можна взяти на десерт. На вечерю тоже гарнір з рибою або м'ясом, перепілка навіть раз була. Майже те саме мали в "Три сини та донька", що он там на горбі видно білий корпус. То найдорожчий готель у Східниці. Аквапарк є у них. По 5 тисяч за двомісний номер з харчуванням платили і послугами на території. "Київська Русь", "ДіАнна" тут такі ше з дорогих до 4 тисяч номери. А в частніків тут можна знайти і за 700 з чотириразовим харчуванням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали 5 найкращих лікувальних курортів України
Центральна вулиця селища, де прощаємося з киянкою, має назву Золота Баня. Бере початок з автостанції. Посередині пів кілометрової вулиці розташована селищна рада із облаштованим сквером навпроти і недавно відремонтованим стадіоном. З будь-якої точки вулиці видно білосніжний храм Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ із п'ятьма банями вкритими позолоченою бляхою та дзвіницею з п'ятьма дзвонами. Заходимо до селищної ради. Будівля виглядає недавно відреставрованою зі свіжою побілкою персикового відтінку. По центру розташований герб міста жовтий ведмідь на фоні зелених карпатських ялинок. На першому поверсі майстри ще штукатурять кабінети. Чути, як свердлять перфоратором. На сходах зустрічаємо заступника селищного голови Романа Майстрика. Чиновник років 30 у піджаку та джинсах.
- Пріоритетний напрям розвитку Східниці це туризм, - каже Роман Ярославович. - Цього року недоотримали в бюджет півтора мільйона гривень туристичного збору через карантин. Ці гроші могли б скерувати на інфраструктуру, яку активно розбудовуємо від 2010 року початку першої каденції теперішнього селищного голови Івана Піляка. У 2015 році збудували амфітеатр на 500 місць, Співоче поле. З останніх втілених проєктів - сучасний, зручний бювет мінеральної води джерела "2с", який відкрили торік у червні. Ця вода дуже затребувана, нормалізує кислотно-лужний баланс у шлунку. 14 жовтня вже цього року відкрили реконструйовану надкаптажну споруду джерела "1". Обновили підходи, встановили лавочки. Проект дає можливість зберегти лікувальні властивості мінеральної води та забезпечує тривале користування цілющими надрами.
***До бювету мінеральної води від автостанції 300 метрів. Йдемо повз ятки з сувенірним крамом. Найбільше тут продають вишиванок, магнітів і спеціального посуду для пиття води із художнім розписом. Через кожні 200 метрів - салони краси і масажні кабінети.
Сусідка курортників приймала, і жеби не виливати воду, вона її пила. Попила 2 тижні і на операцію, камінець пішов.
Проїжджою частиною йдуть двоє до чоловіків років 60-ти. Цікавимося, чи місцеві.- З самої Східниці. Мене Микола звати, кума - Валєра. Кум з Донеччини, - каже чоловік з горбинкою на носі. Одягнений у класичні штани, з-під смугастого светра видно накрохмалений комірець сорочки. - В мене мама зі Східниці, виріс я на Донбасі, а все життя тут прожив. На пенсії зараз. Туристів не тримаю. Помагаю трохи в сусідів на будівництві. Або дров привезу, нарубаю комусь. А до того їздили на будову в Польщу, Росію, бо в Східниці більше роботи нема, - каже Валерій у жовто-синій футболці та потертих джинсах.- І я не тримаю. В мене внуків багато. А сусіди всі тримають. Беруть по 200-300 гривень за ліжко. В хаті є окрема кухня для туристів. Сам собі їсти вариш і ніде не лазиш, - каже Микола.- А звідки туристів найбільше приїжджає?- З Кривого Рога найбільше. В них екологія нікудишня, кажуть, горобці червоні літають. Зі Світлогорська повно, Слов'янська, Києва, Одеси, - відповідає. - Звідтам як приїжджають, то з нами стараються говорити по-українськи. Бачать певно, що по-руски їм відповідати не буду.
- Ви водою східницькою теж лікуєтеся? - питаю в обох чоловіків.- Нє, не рухаєм. "Нафтуся" мочегонна, вимиває солі, пісок з нирок... - починає Валерій.- Того і не п'єм, - його перебиває Микола. - В кожного камінці є. Їх не треба чіпати. Сусідка курортників приймала, і жеби не виливати воду, вона її пила. Попила 2 тижні і на операцію, камінець пішов. Жінкам легше, а чоловікам то больно було б. "Содову" п'ють, коли повишена кислотність. Як нині напитисі горівки, а завтра "содової" - попустить. А "Бромова" ше є. На нерви помагає.- Ходіть школу вам покажем, нашо вам той бювет. Ремонти там поробили. До виборів може, - говорить Валерій. - Але цей голова найбільше за бувших зробив - вулиці всі асфальтовані, освітлені, бювети ото облагороджує. Майданчик спортивний зі спецпокриттям будуть, а туво парк буде, - показує на заліснену ділянку уздовж вулиці. При Союзі Східницю завалили. Усі гроші йшли в Трускавець. Східницю не хтіли розвивати, бо тут ліпша вода. Ще є джерело "25-26", то, переповідають, коли Андропов захворів, тут набирали воду, везли в Стрий на військовий аеродром і звідти відправляти йому до Москви. Ще можна нафтою Східницю розвивати, але владі зараз не до того.
Дід за Польщі заробляв 500 злотих, що можна було 5 корів купити
Підходимо до подвір'я школи. Навпроти - закинуте приміщення під ржавим дахом із побитими вікнами. Над входом абревітура МГВУ. Гілки з кущів навколо будівлі вплітаються через вікна всередину.- А тут майстерня була. На промисел робили металеві інструменти. Станки ще всередині збереглися, а во він розкаже, він там працював, - Валерій вказує на сивого чоловіка у джинсах і спортивній куртці з неоновими вставками по той бік вулиці. Той підходить до нас, подає руку.
- Механічна майстерня років 15 тому закрилась. Кузня там була. Станки для інструментів робили. Ще за Польщі працювала. Я прийшов у 1967-му, - розповідає новий знайомий 80-річний Богдан Пронів. - А то музей буде колись, - показує на ржаву цистерну завдовжки метрів 6. - То насос, яким підогрівали нафту, що йшла по нафтопроводу, аби не було закупорки. Він в другому місці працював. Ним качали нафту до Борислава за 14 кілометрів, де є управління "Нафтогаз". Свердловину закрили і насос зняли. Давала 500 кубів нафти на добу. Не було тут ні колгоспів, ні радгоспів, а всьо нафта. Я сам роками працював на заводі в Бориславі. І дід мій працював, і мама, тато, дядько, дочка. Дід за Польщі заробляв 500 злотих, що можна було 5 корів купити, на всю сім'ю хватало. Я тоже непогано заробляв. Вже 16 років на пенсії. Маю 5 тисяч 300 гривень пенсії, але то було 240 доларів раньше, а тепер що? Тепер і працювати нема де. Чоловік з 30 може зараз працюють у Бориславі на "Нафтогазі". Решта поїхали до Португалії, Іспанії. Син тоже їздив по заграницях, але потім в АТО пішов, тепер голова їхньої Спілки у Східниці. Говорять, тут і на 50 років поклади нафти і газу є, але фондів нема, щоб бурити. Ті Коломойскі, Ахмєтови знають, куда мають вкладати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нафта проступає крізь фундаменти будинків" - у місті обмежили водопостачання
***Біля бювету джерела "2с" черга із 6 чоловік. Хто з літровими пляшками, хто з п'ятилітровими бутлями. Припарковані з десяток машин. У магазині поряд продаються пусті пляшки для води. Літрові - 5 гривень, п'ятилітрові - по 12. Поряд з дверима табличка з обмеженням, що можна набирати воду не більше 750 мілілітрів. Всередині - три дозатори. Середній перев'язали навхрест червоною стрічкою для дистанції між відвідувачами.- Порівняно з минулим роком туристів у нас зменшилося відсотків на 10, - каже директор комунального підприємства "Східницькі джерела" селищної ради 38-річний Олег Гірник.
- Сезон відкрився на дві місяці пізніше цього року через карантин - у серпні. Триватиме до кінця жовтня. Найбільше туристів з Києва, Одеси, Дніпра, центральної та східної України загалом. Львів'яни теж є, але приїжджають на день переважно, води наберуть та й назад. Дороги хороші, за півтори години доїхати можна. Тамтого і позатамтого року побільшало поляків і литовців. Це через співпрацю з їхніми містами-побратимами. Деякі проекти в селищі втілили на кошти Євросоюзу. З Трускавцем не конкуруємо, в кожного своє. Приїдуть до Трускавця, то і до Східниці заїдуть, - розповідає за столом у невеликому кабінеті 2 на 4 метри, відділеному склом у приміщенні бювету. Останній зачиняють на 10-хвилинну перерву - це роблять кожні дві години. Клінінг-менеджер Тетяна усі водозабірні крани і водостоки обробляє антисептиком.
Воду з "357" джерела називають в народі "гліцеринка", вмиваються нею.
- Тут набирають гідрокарбонатну натрієву воду для покращення функціонування кишково-шлункового тракту, - продовжує директор. - В народі її називають "Содова". Понижує кислотність. За призначенням лікаря переважно її п'ють тричі на день по 150 мілілітрів протягом двох-трьох тижнів. Зловживати не радять. Тому на сесії міськради обмежили норму води на одного 750 мілілітрів. Звичайно, не забираємо воду, хто більше візьме.Цей новий бювет ми відкрили 16 червня минулого року. До того набирали вище у джерелі. За пів години чоловік 5 могли пройти. У бюветі тепер 25 встигають набрати ту ж кількість за 15 хвилин. Вода зберігає властивості до двох тижнів. У селищі, крім цього, є ще два облаштованих бювети. Один з них - з джерел води "20" - йодобромна та "21а" з підвищеним вмістом гліцерину. Це води для лікування сечокам'яної системи. У третьому бюветі набирають "Нафтусю" з джерел "8-9-10". Джерела "25-26" з "Нафтусею" відновили минулого року. Там поставили нову надкаптажну споруду, охоронну зону біля джерела. "15" джерело з вмістом заліза теж відновили торік. Ця вода окислюється за 40 хвилин. Її треба відразу пити. У "357" джерелі дуже високий вміст гліцерину. Так і називають в народі "гліцеринка", вмиваються нею.
- Приехали взять воды на неделю. Отдихаем в Трускавце 21 день, - каже 61-річна Наталя Буримська із Дніпра у затемнених окуляри. Взута у кросівки з яскравими шнурівками. Біля бювету вигулює французьку болонку Анфісу. - З міста поїхали, в нас там гірша екологія. І я алергік, лікарі радять їхати з міста в сезон цвітіння амброзії. Тут одразу всі симптоми зникають. З чоловіком у Трускавці зняли двокімнатну квартиру за 6 тисяч гривень. Ціни порівняно з Дніпром дуже хороші.
Як виживає найстаріший гірськолижний курорт Славське та скільки тут коштує відпочинок